Відлучення від грудей - 1,7 року. "Домовилися"

А з грудьми вийшло ось як. Я думала, що до 2-х років точно буду годувати, тобто все літо. Але ми погано спали через те, що вночі дочка просила груди кілька разів, спала у мене під боком. Вдень і ввечері теж засинала тільки на циці. Плюс мої егоїстичні інтереси зіграли роль - втомилася сидіти на дієті з-за Алискин алергії. На мені це оч. погано відбивалося - шкіра суха, тріскалася (мабуть через брак вітамінів і одноманітного харчування).

Прийшла до нас лікар, і ми вирішили спробувати кинути. Я думала, що буде дуже важко, так як дочка любить дуже цю справу і так легко не відмовиться. Але ні мазати чимось, ні їхати з дому, ні інші подібні методи я не припускаю. Планувала дочекатися моменту, коли можна буде з нею домовитися і пояснити все. Думала - ближче до двох років. Однак, виявляється, цей момент ВЖЕ настав (недооцінила здібності дитини). Було так: прийшла лікар. Ми з нею поговорили про це. Аліса просто була в кімнаті і все чула. Потім я сказала їй: "Чуєш, що Ольга Володимирівна говорить - не треба більше смоктати цицю. Молочка там немає". Увечері я ще кілька разів говорила те ж саме. Коли прийшов тато, Аліса, на питання про те, що сказала Ольга Володимирівна, відповіла: "Не можна цицю, молочка немає".

Того вечора ми ще годувалися. На наступний день, коли прийшов час спати вдень, ми згадали, що сказала Ольга Володимирівна, і погодилися не смоктати. Увечері ж, я готова була дати, так як не хотілося так різко травмувати дитину, та й груди сильно наповнилася. Але мій розумний дитина сам сказав: "Дядькова (Володимирівна), не можна цицю, молочка немає". І не стала. Вночі вона прокинулася в своє звичайне для годування час і, плачучи, повторила ту ж фразу. Попросилася на ручки. Природно, я взяла. Ця ніч була нелегка - на руках години два-три. Багато прокидалася, просила потримати на ручках. Ось наочний приклад того, що, відучуючи від грудей, не можна позбавляти дитину маминого тепла і ласки. У цей момент вони потрібні дитині ще більше. Тому, напевно, не можна їхати і позбавляти дитину і того і іншого відразу. Це стрес подвійно. Та й для мами теж. Адже це зміни і для неї. Розрив певної фізичної зв'язку з дитиною. Так що нам обом був потрібен тілесний контакт. Хоча діти бувають різн ті, та й мами теж. Але ми ось такі ручні дівчинки, і я цьому рада. Розумію, що все одно це до пори до часу. Прийде новий етап, який, до речі, вже починається у нас. По-моєму він називається у психологів "Концепція Я". Аліса вже частенько говорить "Я САМА". Їсти - сама, черевички одягнути - сама, віником підлогу підмести - сама.

Ось так ми розлучилися з маминим молочком. Тепер п'ємо на ніч "Агуша" кисломолочну і вночі не їмо ні разу. Прокидається поки ще, але вже дві ночі спить у своєму ліжечку, а не з нами.

Тепер треба буде відучувати від соски. Думаю теж як-небудь домовимося.

Матусі на вулиці, які годують теж більше року, дивуються і кажуть, що це фантастика, і їхні діти так не зможуть. Я кажу - спробуйте! Діти все розуміють, навіть більше, ніж ми думаємо, незалежно від того, вміють вони говорити або ще немає. Ми недооцінюємо їх, заздалегідь не довіряємо, хочемо все вирішити за них. Дайте їм самим зробити вибір, прийняти рішення, вони адже вже хочуть бути "великими", не забуваючи про те, що вони ще все-таки "маленькі" і потребують вашої ласки і любові.

Ось такі у мене з'явилися думки після нашої історії. Тепер все частіше я намагаюся пропонувати доньці зробити вибір в тій чи іншій ситуації, і їй це подобається.

всі історії

Новости